Шановні відвідувачі! З 1 травня 2024 року! Медична лабораторія «МетроЛаб» тимчасово призупиняя свою діяльність! Дякуємо що Ви з нами!

Міжнародний день боротьби з анорексією

Міжнародний день боротьби з анорексією
Дата: 16.11.2023

Щорічно 16 листопада відзначається Міжнародний день боротьби з анорексією.

Він заснований, аби привернути увагу громадськості до серйозності проблеми розладів харчової поведінки (РХП). На сьогоднішній день смертність від нервової анорексії є найвищою серед усіх психічних захворювань, а нервова булімія та інші РХП суттєво погіршують якість життя осіб, що страждають на них.

Історія анорексії почалась із Середньовіччя, де існувала так звана «anorexia mirabilis» (свята анорексія). Вона була поширена серед жінок-черниць, які обмежували себе в їжі й дотримувалися повної аскези. Однією з найбільш знаменитих черниць з анорексією вважається Катерина Сієнська. У 15 років в її раціоні були лише овочі, у 33 роки вона повністю відмовилась від їжі та померла.

У сучасному суспільстві порушення харчової поведінки певним чином нормалізовані. Нормально «тримати себе в руках», стежити за харчуванням і худнути перед відпусткою на морі. Водночас інформації про РХП мало, тому люди можуть роками жити з цими захворюваннями й навіть не підозрювати, що в них чи, тим більше, у їх близьких психічний розлад.

Існує генетична схильність до РХП, але тільки її недостатньо для розвитку захворювання – потрібні механізми, що його запускають. Ними може стати критика з боку значущих близьких, травматичний досвід, стресові події або ж дієта. Основними факторами ризику є обмеження у харчуванні, емоційна вразливість, соціальні рамки, підлітковий вік і психологічні травми.

У той же час, важливо знати як ситуація виглядає насправді, адже проблема РХП огорнута багатьма міфами та упередженням, відходити від яких суспільству важко, а іноді навіть неможливо.

Факт № 1: Багато людей з розладами харчової поведінки виглядають здоровими, та насправді можуть бути дуже хворими.

Люди, які хворі на анорексію, необов’язково дуже худі. Існує атипова нервова анорексія, коли людина має всі «класичні» симптоми – обмежує себе в харчування та втрачає вагу, боїться погладшати  та має спотворене сприйняття своєї  фігури – але при цьому її індекс маси тіла в нормі.

Факт № 2: Розлади харчової поведінки виникають у людей будь-якої статі, віку, раси, етнічних груп, з будь-якою формою тіла і вагою, сексуальною орієнтацією та соціально-економічним статусом.

Здебільшого на анорексію страждають дівчата та жінки. Коли ми говоримо про анорексію, одразу уявляємо схудле жіноче тіло, та насправді чоловіки так само мають схильність до РХП.  10% розладів припадає на чоловічу стать.

Факт № 3: Розлади харчової поведінки несуть у собі підвищений ризик самогубства і медичних ускладнень.

Кожні 62 хвилини в світі одна людина гине в результаті РХП. Також РХП можуть призводити до депресивних і тривожних розладів. Приблизно 50% пацієнтів, які страждають на булімію або компульсивне переїдання, мають також ознаки синдрому дефіциту уваги і гіперактивності, і приблизно 15% пацієнтів виявляють коморбідну компульсивну поведінку – зловживання алкоголем і наркотичними речовинами, компульсивний шопінг і множинні сексуальні зв’язки.

Факт № 4: Розлад харчової поведінки не є особистим вибором людини, це серйозна хвороба, яка обумовлена біологічно.

Генетична схильність, особистісні характеристики та середовищні чинники є одними з факторів ризику розвитку РХП.

Факт № 5: Повне одужання від розладу харчової поведінки можливе.  Рання діагностика і лікування грають важливу роль.

Якщо людина помічає за собою ознаки РХП й відчуває, що це впливає на якість її життя, варто звернутися до спеціаліста — психіатра або психотерапевта.

Ключ до успіху в лікуванні – комплексний підхід із залученням фахівців різного профілю: дієтолога, терапевта, психіатра та психотерапевта.

Для об'єктивного підтвердження РХП доцільно провести клінічний аналіз крові, звернувши увагу на рівень гемоглобіну та кількість еритроцитів. Також важливо провести біохімічний аналіз крові (загальний білок, глюкоза, креатинін, сечовина, активність харчових ферментів).