Обмін речовин, регуляція процесів росту і дозрівання тканин, психічного стану, роботи серцево-судинної системи і шлунково-кишкового тракту, терморегуляція. За все це відповідають гормони, що продукує щитоподібна залоза. Будівельним матеріалом для даних речовин виступає йод. Його недостатній вміст в організмі може призвести до серйозних порушень у роботі щитоподібної залози і стати причиною гіпотиреозу.
Йод ─ мікроелемент, який організм отримує разом з їжею тваринного і рослинного походження. Потреба людини в йоді зберігається протягом усього життя. Вміст мікроелемента у воді, ґрунті та повітрі в різних регіонах неоднаковий, адже його джерелом є моря і океани. Проблема йододефіциту актуальна для багатьох країн і розглядається Всесвітньою організацією охорони здоров’я як найбільш поширена причина захворювань неінфекційного характеру. За підрахунками фахівців ВООЗ близько 2 млрд людей у всьому світі отримують йод в недостатній кількості.
Найбільш небезпечний йододефіцит для вагітних. Адже йод і гормони щитоподібної залози, що з нього виробляються, необхідні для правильного розвитку всіх систем і органів плода, у першу чергу ─ для формування мозку. Йододефіцит під час вагітності може призвести до розвитку кретинізму, розумової недостатності, вродженого гіпотиреозу, фізичних вад, туговухості, низької ваги новонародженого. Підвищена потреба в мікроелементі зберігається і у маленьких дітей, мозок яких продовжує розвиватися.
У дорослих йододефіцит також може стати причиною погіршення розумових здібностей, розвитку психічної інертності, апатії, загальмованості, погіршення пам’яті. За даними ВООЗ близько 50 млн людей у всьому світі страждають від ушкоджень головного мозку, викликаних діфіцітом йоду.
Тривалий дефіцит йоду може стати причиною збільшення щитовидної залози ─ ендемічного зобу, появи вузлів. У цьому випадку залоза починає здавлювати органи, розташовані поруч, викликаючи кашель, утруднення ковтання і напади задухи.
Також наслідками нестачі йоду в організмі називають:
- відчуття постійної втоми, при нормальному режимі фізичних і розумових навантажень
- депресії
- порушення обмінних процесів
- різкий набір або зниження ваги, без змін у режимі харчування
- невиношуваність вагітності
- ризик розвитку раку щитоподібної залози
- погіршення слуху
- підвищення холестерину
- порушення у роботі шлунково-кишкового тракту
- постійне відчуття холоду
- набряки
- випадання волосся
Добова потреба в йоді для дорослих становить 150-300 мкг для жінок і до 300 мкг для чоловіків. Діти у віці до 6 років повинні отримувати не менше 90 мкг йоду на добу, у віці 6-12 років ─ 120 мкг. Близько 80% йоду, що надходить до організму накопичується у щитоподібній залозі. Його надлишки, виводяться нирками, тому створити надлишок мікроелемента досить складно. Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду в 1000 мкг (1 мг) на добу.
Одним з найбільш простих і дієвих способів профілактики йододефіциту є використання при приготуванні їжі йодованої солі. Також джерелами йоду виступають:
- морські водорості і морська капуста (ламінарія)
- біла риба (мінтай, хек, тріска) і морепродукти (креветки і мідії)
- овочі (картопля, редис, буряк, томати, баклажани, спаржа, зелена цибуля, щавель, шпинат)
- яйця
- молоко
- яловичина
- фрукти
- грецькі горіхи