Відомо більше 100 різних хвороб, що можуть негативно позначитися на роботі нирок і привести до їх повного або часткового ураження. Інфекції та запальні захворювання, цукровий діабет, аутоімунні патології, порушення обмінних процесів і мінерального обміну, новоутворення, аномальний розвиток органів сечовидільної системи. Найчастіше, патологічні процеси у нирках виникають непомітно і протікають практично безсимптомно.
Кожну хвилину наші нирки прокачують близько літра крові, фільтруючи і очищаючи її від надлишкових й токсичних продуктів обміну речовин. Але це не тільки потужний фільтр. У нирках виробляються біологічно активні речовини: необхідний для регуляції артеріального тиску ренін і еритропоетин, що бере участь в утворенні червоних кров’яних тілець. Також без участі нирок не можлива регуляція рівня рідини, електролітів і мікроелементів в організмі, підтримання кислотно-лужної рівноваги.
Розвиваючись практично не помітно, хвороби нирок призводять до поступової загибелі ниркової тканини і втрати органом здатності нормально функціонувати. Результатом цього стає хронічне отруєння організму продуктами своєї життєдіяльності і метаболічні порушення. Також при патології нирок порушується процес виведення рідини з організму.
Виявити ниркові хвороби на ранньому етапі, ще до прояву їх симптомів, визначити порушення процесів фільтрації в ниркових клубочках і канальцях, оцінити навантаження на орган при системних захворюваннях допоможе комплексне лабораторне дослідження крові і сечі.
Які аналізи крові найбільш інформативні при оцінці функціонального стану нирок?
- креатинін ─ будучи продуктом розпаду, дана речовина в нормі практично не накопичується в крові, повністю виводячись нирками. Визначення його високої концентрації в крові має найбільше клінічне значення для діагностики захворювань нирок, оскільки говорить про порушення у роботі ниркового фільтра та наявності гострого запалення
- сечовина ─ ще один з показників видільної здатності. Сечовина утворюється у процесі метаболізму білків і виводиться з сечею. Зміна титрів речовини найчастіше свідчить про наявність таких хвороб як гострий і хронічний гломерулонефрит, пієлонефрит, сечокам’яна хвороба, порушення білкового обміну
- сечова кислота ─ підвищення її рівня у крові, як правило, виявляється при прояві нирковокам’яної хвороби і ниркової недостатності
- загальний білок ─ відображає загальну кількість білків крові. Зниження його титрів може вказувати на патологічні процеси у нирках, у зв’язку з підвищеним його виведенням з сечею
- калій ─ мікроелемент, основний внутрішньоклітинний іон. Його надлишки виводяться з організму з сечею, тому патологічні процеси у нирках можуть призвести до зростання його концентрації в сироватці крові. Підвищення рівня калію може говорити як про гостру, так і хронічну ниркову недостатність
- натрій ─ присутній в усіх рідинах і тканинах організму, в найбільшій концентрації ─ у крові та позаклітинній рідині. Рівень позаклітинного натрію контролюється нирками. Відхилення показника від норми як в бік зростання, так і зменшення, може вказувати на проблеми з нирками
Також інформативними при лабораторному обстеженні нирок є аналізи сечі
- клінічний аналіз сечі ─ присутність у досліджуваному зразку білка, крові, глюкози, ниркового епітелію або підвищення його кислотності може вказувати на запальні процеси у нирках і гостру ниркову недостатність
- мікроальбумінурія (МАУ) ─ альбумінами називають основні білки плазми крові. В організмі здорової людини з сечею виділяється лише незначна кількість мікроальбумінів ─ найменших молекул альбуміну. Більші молекули можуть пройти крізь ниркові клубочки тільки у разі їх ураження. Тому поява в сечі значної кількості мікроальбуміну та більших молекул альбуміну є одним з найбільш ранніх лабораторних показників нефропатії.
У яких випадках необхідно проходити лабораторну діагностику захворювань нирок?
— наявність симптомів ниркової патології (поява набряків, зміна кількості, кольору і запаху сечі, частоти її виділення, болі в поперековому відділі, артеріальна гіпертонія)
— зміни у результатах клінічного аналізу сечі та біохімічного аналізу крові
— присутність системного захворювання, що може спровокувати патологію нирок
— спостереження за лікуванням ниркових хвороб
— щорічний профілактичний огляд