З «застудою» на губах хоча б раз у житті стикалася кожна друга людина. Мало хто надає значення хворобі, обходячись місцевим лікуванням. Але ми не дооцінюємо шкоду вірусу герпесу. Адже потрапивши одного разу в організм людини він знаходиться там протягом усього життя, активізуючись при зниженні імунітету. Практично 90% населення є носіями одного з різновидів вірусу, в більшості випадків не знаючи цього. Адже поки організм здоровий хвороба себе не проявляє.
Щоб привернути увагу до проблеми герпесвірусної інфекції, щорічно, в кінці листопада, проходить Міжнародний тиждень герпесу ─ інформаційна кампанія, покликана розповісти про види захворювання і небезпеку, що в ньому криється.
Виділяють кілька типів вірусу герпесу, найпоширеніші ─ герпесвірус 1 і 2 типу, яким властивий висип у вигляді пухирців із прозорим вмістом на губах, слизовій порожнини рота і носових ходів, вушних раковинах, шкірних покривах і статевих органах ─ генітальний герпес.
Крім болю, свербіння і печіння в області висипань, при герпесі 1 та 2 типу іноді спостерігається:
- підвищення температури тіла (до 40° С);
- млявість, слабкість;
- озноб;
- збільшення лімфатичних вузлів (частіше пахових).
Шляхи передачі герпесу:
- повітряно-крапельний (вірус виділяється з організму хворої людини при кашлі та чханні)
- контактний ─ через слину, слизові і шкірні покриви, під час статевого акту.
Причини періодичного «повернення» герпесу 1 і 2 типів:
- інфекційні захворювання в гострій або хронічній формі;
- перегрів, переохолодження;
- ультрафіолетове опромінення;
- хірургічні операції;
- фізичне і психічне перенапруження, стрес, недосипання;
- різка зміна клімату;
- голодування.
Існує також герпес третього типу ─ Varicella Zoster або вірус вітряної віспи, що також викликає запалення шкірних покривів і нейронів. Заразившись вірусом у дитячому віці, людина хворіє на вітряну віспу, в дорослому ─ оперізуючий герпес (інша назва ─ оперізуючий лишай). Як правило, у дітей, які перехворіли на вітряну віспу, виробляється стійкий імунітет, що попереджає розвиток у майбутньому оперізуючого герпесу.
Вірус герпесу інших типів здатний викликати більш важкі хвороби ─ мононуклеоз, цитомегалію, провокувати захворювання нервової системи та онкологічні процеси.
Профілактика герпесвірусної інфекції проста:
- загартовування організму;
- прийом полівітамінних препаратів або вітаміну С в осінньо-зимовий період, коли збільшується ризик захворюваності на ГРВІ та грип;
- не допущення переохолоджень, стресів, перевтоми;
- використання бар’єрних методів контрацепції (презервативи) ─ для профілактики інфікування генітальним герпесом.
У легких випадках терапія герпесу полягає в:
- використанні на ділянці висипань мазей з противірусними препаратами;
- прийомі імуномодулюючих препаратів;
- прийомі вітаміну С і продуктів, що його містять.
При виникненні ускладнень лікар може призначити:
- противірусні препарати;
- антибактеріальні препарати (для профілактики приєднання бактеріальної інфекції);
- симптоматичну терапію, вибір якої залежить від виду ускладнення.
Діагностувати вірус герпесу дозволяє проведення спеціальних лабораторних аналізів із застосуванням методу імунофлюоресцентного аналізу і полімеразної ланцюгової реакції. Як матеріал використовують кров, слину, сечу, зіскрібки зі слизових.