24.5
129.00 грн
1001
28.00 грн

Цитомегаловірус є вірусом, що відноситься до групи ДНК-вірусів. Він належить до герпесвірусів, і зустрічається досить часто. Даний збудник спричиняє розвиток у людини цитомегаловірусної інфекції, шляхи його передачі різноманітні: досить тісного контакту із зараженим, щоб отримати інфекцію. З огляду на те, що вірус виділяється разом з різними біологічними рідинами організму, він може передаватися при статевому контакті, переливанні крові, від матері до дитини внутрішньоутробно, повітряно-крапельним шляхом, контактно-побутовим.

За рахунок синтезу антитіл імунною системою у відповідь на присутність цитомегаловірусу, заразившись, людина рідко хворіє, якщо її імунітет не ослаблений. З цієї причини хворі на ВІЛ та СНІД, а також пацієнти, що приймають іммуносупрессанти, можуть постраждати від реактивації вірусу і ураження різних органів і систем, де він присутній. Щоб визначити наявність інфекції, використовується методика полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу, завдяки якій виявляється вірусна ДНК. Шляхом якісного визначення можна оцінити ступінь контагіозності хворого, і спостерігати за персистенцією збудника інфекції.

Дослідження проводиться на обладнанні ампліфікатор CFX 96

Що включає в себе аналіз?

Матеріалом для проведення тесту виступає урогенітальний зішкріб. Пацієнту видається позитивний або негативний результат, у першому випадку можна судити про присутність цитомегаловірусу у зішкрібі, його персистенції, виділення інфекції при носійстві без прояву симптомів хвороби. При негативному результаті вірусу або немає в зразку, або він знаходиться в украй малій кількості. Помилково негативні результати трапляються за наявності інгібіторів полімеразної ланцюгової реакції.

Показання для призначення аналізу

  • для діагностики етіології симптомів, характерних для цитомегаловірусної інфекції;
  • здійснення моніторингу виділення вірусу і його персистенції;
  • виявлення вірусної реактивації у пацієнтів, що входять до групи ризику;
  • підозра на вроджену цитомегаловирусную інфекцію у дитини;
  • для оцінки ступеня контагіозності пацієнта на підставі виділення вірусу з біологічними рідинами.

Правила підготовки до аналізу

Щоб коректно здати аналіз на інфекції, знадобиться утриматися від статевих контактів за три дні до здачі матеріалу, також виключені спринцювання і застосування тампонів і вагінальних препаратів у жінок. Після менструації має пройти не менше трьох днів. Перед відвідуванням лабораторії важливо провести туалет зовнішніх статевих органів, утриматися від сечовипускання за дві години до тесту. Оскільки використання антибактеріальних ліків може спотворити результат, їх необхідно скасувати за два тижні до маніпуляції, попередньо порадившись з лікарем.

Референсні значення:

ДНК збудника не знайдено