КОРИСНІ СТАТТІ

Парвовірусна інфекція у дітей: симптоми і діагностика

Парвовірусна інфекція не так широко відома як інші «дитячі» інфекційні хвороби, такі як вітряна віспа, скарлатина або краснуха. Зазвичай захворювання зустрічається у дітей, але можуть хворіти і дорослі. Вірус досить заразний, але у людей з нормальним станом імунної системи може протікати практично безсимптомно або супроводжуватися загальним нездужанням і червоним висипанням по тілу.

Збудником інфекції виступає парвовірус В19, що потрапляє в організм повітряно-крапельним або побутовим шляхом. Також вірус може проникати через плаценту, тому можливе внутрішньоутробне зараження. Інкубаційний період складає від 4 до 14 днів, починаючи з 7 дня, хворий стає дуже заразним для оточуючих.

Симптоми парвовірусної інфекції

На початковому етапі парвовірусна інфекція проявляється неспецифічними симптомами, такими як незначне підвищення температури тіла, головний біль, загальна слабкість, нежить, біль у горлі.

На 7-10 день інфікування з’являється почервоніння на щоках. Потім висип симетрично поширюється по тілу, за винятком долонь і стоп. Інтенсивність висипань може змінюватися після хвилювання, купання, при різкій зміні температури повітря. Хвороба може також супроводжуватися синдромом «рукавички і шкарпетки». У цьому випадку ще на початковій стадії хвороби з’являється болючий набряк і висип в районі долонь і стоп.

У дорослих висип з’являється рідко, у менш ніж 50% випадків, але можлива біль у суглобах пальців, зап’ястя, колінних або гомілковостопних. Як правило, болі проходять самостійно протягом декількох тижнів, не приводячи до серйозних уражень.

Небезпека хвороби полягає в тому, що потрапляючи в організм, парвовірус атакує клітини-попередники еритроцитів. При захворюваннях крові та порушеннях у роботі імунної системи це може призвести до хронічної анемії та навіть апластичного кризу. У здорових людей такі ускладнення зустрічаються вкрай рідко.

Методи діагностики

Діагностувати парвовірусну інфекцію можна в лабораторних умовах. Аналіз крові дозволяє виявити у крові специфічні антитіла IgM, що свідчать про гостру стадію розвитку хвороби. Наявність антитіл IgG вказує на перенесену в минулому інфекцію та наявність стійкого імунітету до вірусу.